Поради батькам
Сучасна притча «Купити час батька»
Як-то раз один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як
завжди втомлений і засмиканий, і побачив, що в дверях його чекає п’ятирічний
син.
– Тату, можна в тебе дещо запитати?
–
Звичайно, що трапилося?
– Тату, а
скільки ти заробляєш?
– Це не
твоє діло! – обурився батько. – І потім, навіщо це тобі?
– Просто
хочу знати. Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?
– Ну,
взагалі-то, 500. А що?
– Тату, –
син подивився на нього знизу вгору дуже серйозними очима. – Тату, ти можеш
зайняти мені 300?
– Ти
питав тільки для того, щоб я тобі дав грошей на яку-небудь дурну іграшку? –
закричав той. – Негайно марш до себе в кімнату і лягай спати! Не можна ж бути
таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшно втомлююся, а ти так безглуздо
поводишся.
Малюк тихо пішов до себе в кімнату і
закрив за собою двері. А його батько продовжував стояти в дверях і злитися на
прохання сина. «Та як він сміє питати мене про зарплату, щоб потім попросити
грошей?» Але через якийсь час він заспокоївся і почав міркувати розсудливо:
«Може, йому дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та біс із ними, з трьома
сотнями, адже він ще взагалі жодного разу у мене не просив грошей». Коли він
увійшов до дитячої, його син вже був в ліжку.
– Ти не спиш,
синку? – запитав він.
– Ні,
тато. Просто лежу, – відповів хлопчик.
–Я,
здається, дуже грубо тобі відповів, – сказав батько. – У мене був важкий день,
і я просто зірвався. Прости мене. Ось, тримай гроші, які ти просив.
Хлопчик
сів в ліжку і посміхнувся.
–Ой,
тату, спасибі! – радісно вигукнув він.
Потім він заліз
під подушку і дістав ще декілька зім’ятих банкнот. Його батько, побачивши, що у дитини вже
є гроші, знову розсердився. А малюк склав всі гроші разом і ретельно
перерахував купюри, а потім знову подивився на батька.
– Навіщо
ти просив грошей, якщо вони у тебе вже є? – пробурчав той.
– Тому що
у мене було недостатньо. Але тепер мені якраз вистачить, – відповіла дитина.
– Тату, тут
рівно п’ятсот. Можна я куплю одну годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше, я хочу, щоб
Поради батькам на кожен день
1. Говоріть синові або
доньці: «Людям повинно бути з тобою легко». Не бійтеся повторювати це.
2. Коли ви лаєте дитину, не
вживайте висловів: «Ти завжди», «Вічно ти». Ваша дитина взагалі і завжди
хороша, вона лише сьогодні щось не так вчинила, про це і скажіть їй.
3. Не розлучайтеся з дитиною
у сварці, спочатку помиріться, а потім йдіть у своїх справах.
4. Намагайтеся, щоб дитина
була прив'язана до будинку, повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все ж
таки, як добре у нас вдома».
5. Вселяйте давно відому
формулу психічного здоров'я: «Ти хороший/а, але не краще за інших».
6. Наші розмови з дітьми
нерідко бліді, тому кожен день читайте з дітьми вголос (навіть з підлітками)
гарну книгу, це сильно збагатить ваше духовне спілкування.
7. У суперечках з сином або
дочкою хоч іноді поступайтеся, щоб їм не здавалося, ніби вони вічно не праві.
Цим ви і дітей навчите поступатися, визнавати помилки і поразки.
Рекомендації батькам учнів
середніх класів щодо підготовки домашніх завдань
1. Намагайтеся створити
умови, які полегшують навчання дитини: - побутові ( повноцінне харчування,
режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять); - емоційні (
демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не
ображайте в разі невдач); - культурні (забезпечте дитину довідниками,
словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться
навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).
2. Слухайте свою дитину:
нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання
за питаннями в підручнику.
3. Регулярно ознайомлюйтеся з
розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й
надання можливої допомоги.
4. Діліться з дітьми знаннями
з галузі, в якій маєте успіх.
5. Пам’ятайте, що в центрі
уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна
скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли
ці знання стануть у пригоді.
6. Не залишайте без уваги
вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.
7. Пам’ятайте, що, за науково
обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів
повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів - до 3 годин, 8-9 класів – до 4
годин.
8. Створюйте традиції й
ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте
позитивний досвід ваших батьків і знайомих.
10 "золотих правил"
виховання щасливих дітей
1.Стимулюйте інтелект дитини.
Створивши сприятливі умови,
можна підвищити розумовий розвиток дитини . Тому - не гайте часу. Пізніше це
зробити набагато важче.
2. Формуйте самоповагу.
Висока самооцінка додає
сміливості братися за нове, ризикувати і навіть зазнавши невдачі, все-таки
перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі
навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і
дорослих. Діти мають знати , що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.
3. Навчіть дитину
спілкуватися.
Є шість умов, за яких у
дитини виробляються корисні навички:
• щира любов до батьків дає
відчуття захищеності;
• приязне ставлення до
навколишніх, не лише до близьких і рідних;
• зовнішня привабливість:
одяг, манери;
• можливість спостерігати
правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вчителів, ровесників.
• Висока самооцінка, а звідси
– впевненість у собі;
• Мати хоча б середній запас
слів, вміти підтримувати розмову.
4. Пильнуйте, щоб дитина не
стала "залежною" від комп’ютера чи телевізора.
Телевізор, комп’ютер, як злі
чаклуни, здатні красти в дитини години, дні й роки . Надмірне сидіння перед
телевізором чи комп’ютером гальмує в дітей розвиток мовлення. Діти стають
нервовими, миттєво реагують дією, не намагаючись осмислити та обговорити події.
Потрібно залучити дітей до занять спортом, музикою, читанням, корисною роботою,
тощо.
5. Виховуйте відповідальність
і порядність.
Не лише повсякчас пояснюйте,
що таке добре, а що – погано, а й закріплюйте гарні звички, карайте за негідні
вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка
батьків, а пізніше ровесників.
6. Навчіть дитину шанувати
сім’ю.
Щоб виростити ніжних і
люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя . Діти мають
бачити все тільки добре та розуміти "хочу"і "треба".
Любов і повага між членами
родини краще за будь-яку лекцію дадуть зрозуміти дитині, що сімейне життя –
це,насамперед, рівноправність у стосунках, відповідальність перед коханою
людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу.
7. У кожної дитини має бути
гарний друг.
Друзі, яких виберуть собі
ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири й поведінку. Батьки спрямовують і
зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств із ровесниками з
благополучних сімей.
8. Будьте вимогливими.
Діти з високою самооцінкою,
почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як
правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги:дотримуватися порядку у
домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися.
Не будьте тиранами .
Запам’ятайте, що відповідальними, розумними й слухняними діти стають не одразу.
На це треба витратити роки.
9. Привчайте дитину до праці.
Певною мірою ви можете запрограмувати
життєвий успіх своїх дітей. Подбайте, щоб вони без примусу набули трудових
навичок, заповніть їх життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних
зусиль на шляху до успіху . Нехай вчаться долати труднощі.
10. Не робіть за дітей те, що
вони можуть зробити самі.
Нехай все перепробують,
вчаться на власних помилках. Беруть участь у сімейних нарадах . Нехай
якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо, те, що в них добре
виходить.
ПАМ`ЯТКА БАТЬКАМ
ПРО ПІДГОТОВКУ ДІТЕЙ
ДО ЖИТТЯ
Виховання
в сім`ї– це виховання вчинками, діями.
Прикладами. А вони можуть бути або добрі, або
погані. Необхідно усвідомити собі при цьому ще
дві обставини. По-перше,
сьогодні на практичнее виховання шляхом«спостереження і
засвоєння» часу стало
значно менше.
Раніше діти щодня бачили,
як працюють їхні батько,
мати, дідусь,
бабуся або ж
сусіди. Звичайно, світ
безпосереднього переймання досвіду
й уміння, зразків
поведінки й вирішення проблем теперішнім
дітям протягом більшості
днів тижня виявляється недоступним. Родина.
Як правило, збирається
вдома тільки ввечері, після роботи й школи, та ще у вихідні
дні. Крім того – і це є
другою обставиною– постійно підвищуються
вимоги до кваліфікації, що веде за собою
подовження шкільного навчання, чим віддаляється безпосередній зв`язок
з робочим середовищем.
Така тривала
відірваність від практики
ставить перед молоддю,
яка приходить на роботу цілий ряд нових, невідомих їй раніше проблем – учитися відповідальності, самостійності, правильних
стосунків з людьми. Коли врахувати
зміни, що сталися
в нашому житті,
стане зрозумілим,
яке складне завдання
покладається на батьків.
Постає багато нових
запитань, про які
декілька десятиліть тому
й мови не могло бути.
А чи
замислювались Ви коли-небудь
над тим, як своїх
дітей підготувати до
життя? Думали Ви, наприклад,
чи правильно керуватися принципом: «Ми так
не жили, хай
хоч діти наші поживуть». А
потім Ви ще
й дивуєтесь, в
кого те дитя
таке вимогливе
вдалося. Проте Ви
купуєте все нові
й нові іграшки,
а дитина нівечить
їх. І взагалі,
купуючи іграшку, Ви
думаєте про те, що вони покликані
розвивати у дітей такі риси як спостережливість, спритність, уміння фантазувати? Чи полагодили Ви колись з дітьми якусь поламану іграшку,
щоб вона довше
послужила? Чи граєтеся
Ви взагалі зі
своїми дітьми, і
бесідуєте з ними
про проблеми ? Чи, може, вважаєте,
що краще купити
їм нову іграшку
та й годі.
Аби Вам не заважали? А пізніше
що купите: магнітофон,
одяг за останньою
модою, задовольняючи
їхній хвилинний каприз,
а самі будете
не в міру обмежувати себе
заради них? Тоді
не дивуйтесь їхньому
егоїзму і нескінченним вимогам. Якщо Ви бажаєте блага своїм дітям, дайте
їм трохи спізнати голоду й
холоду. Ви зробили б набагато краще, якби не
відкупалися від дітей,
боячись, що вони
вкрадуть Ваш вільний час. Адже багато своїх
бажань вони могли б задовольнити, заробивши хоч
трохи грошей, працюючи самостійно. Придбані речі вони б
дужче шанували і,
пишаючись своїм«заробітком», безперечно, щось і Вам би купили
на втіху. Ви скаржитесь, що Ваш нащадок цурається
праці? А чи
були в нього
чітко визначені обов`язки вдома по
домашньому господарству? Чи
привчили Ви його до різних
видів праці хоча
б по дому?
Чи дали Ви
йому, наприклад,
під час ремонту
в домі застосувати
знання, набуті в школі на
уроках праці? Чи
вистачило у Вас
терпіння при його перших невдачах
дати пораду, як
виправити помилку і в майбутньому уникати її? Чи привчили Ви своє дитя варити, шити і
взагалі вести домашнє
господарство?
Пам`ятайте: сина або
доньку треба змалку
вчити самим влаштовувати свої справи, а не
робити це за них, аж поки не стануть дорослими. Щоб Ваш
одинак не став
егоїстом, можна цьому запобігти, якщо
у Вашій родині
він буде рівноправним
членом колективу, де
кожен мусить допомагати
іншим, іти їм
на зустріч і заради них від
чогось відмовлятись. Не давайте своїм
дітям замість розуміння
і співчуття тільки
речі та гроші.
Тоді не бракуватиме
у них розуміння вас самих– Ваших радостей і страждань. Показуйте їм приклад,
як правильно витрачати
вільний час. У дітей, які
не знають, що
їм робити під
час дозвілля, псується
і голова, і серце,
і моральність. Допоможіть
своїй дитині вибрати корисне заняття.
Турбуйтеся про те,
щоб дитяче серце
не стало грубим, злим, холодним,
байдужим у результаті виховання.
Коли ж
Ви не знаєте самі, що з ним робити, не нарікайте на дітей, що вони марнують час, нічого
не роблячи, демонстративно нудьгують
і навіть здатні зробити підлість.
Спробуємо розібратися в
такому питанні: чого діти
повинні навчитися
в сім`ї? Спочатку назвемо
загальне і найважливіше. Сім`я
повинна забезпечити дітям радісне,
щасливе дитинство, а найголовніше– добре підготувати їх до майбутнього життя. Це–основа батьківської
любові і турботи.
Виховання в сім`ї–
це виховання
вчинками, дією, прикладами–
добрими чи поганими, їх діти запам`ятовують краще,
ніж голослівні нотації.
Розумні батьки завжди зуміють спрямувати
життя своїх дітей
до певної мети і допомогти їм у досягненні її.
Вони зуміють дати їм набагато більше, у життєву
путь, ніж просто
матеріальне багатство. Батьки
ж, які зосереджують увагу на
накопиченні багатства і
вбачають у цьому смисл життя, насправді дуже збіднюють внутрішній світ
своїх дітей, позбавляючи їх можливості повнокровно, змістовно прожити життя.
Сім`я значною
мірою впливає на
інтереси дітей уже
тим, які зацікавлення у неї самої і на що вона їх орієнтує. Своїм прикладом батьки виховують
у дітей ставлення
до суспільства, до
колективу, виховують
бережливе ставлення до
суспільної власності, до природи, формують
дитячий характер.
Отже,
чому дитина вчиться у сім`ї:
- передусім правильному
ставленню до свого
оточення– до батьків, інших членів
сім`ї, родичів, сусідів,
знайомих, до суспільства взагалі;
- пізнає основи життя й
поведінки у суспільстві;
- освоює матеріальні
й суспільні норми
і звички: починає розуміти, що таке
правда. Брехня, лицемірство;
- довідується, що вона має в
житті найбільше цінувати, як ставитися до життя взагалі і до
праці зокрема;
- вчиться працювати,
розпоряджатися часом і
думати над власним самовдосконаленням;
- вперше знайомиться із
взаєминами між чоловіком і жінкою;
- в сім`ї дитина
знаходить також любов,
розуміння, відповідну допомогу на випадок невпевненості і невдач.
Пам`ятайте,
батьки!
- Фізичне покарання–
це показник не
тільки Вашої слабкості, розгубленості, безсилля,
а й педагогічного
без культур`я. Ремінь та тумак
вбивають у дитячому
серці витонченість і чутливість, розбещують
людину, одурманюють її
отрутою
брехні.
- Не ставте
Вашу дитину в
становище, коли вона
вимушена
оборонятися брехнею.
- Говоріть із дитиною
так, щоб не залишалося ніякого сумніву в тому, що Ви
керуєтеся турботою й
тривогою за неї,
а не бажанням відмахнутися, образити.
- Будьте, навіть у дрібницях, до кінця правдивими і чесними зі своїми дітьми. Незначну
домішку брехливості, штучності дуже добре
помічають діти.
- Не забувайте
поділитися зі своїми
дітьми досягненями й невдачами, тоді
й вони відкриватимуть Вам
свої таємниці, чекатимуть Вашої поради, підтримки.
Пам`ятайте, батьки!
Вашу дитину виховує
кожна хвилина життя,
кожен куточок землі, кожен Ваш
крок, слово, справа,
з якими її
особистість стикається ніби випадково, мимоволі.
Тест«Чи хороший ви
батько(мати)?»
На запитання цього
тесту можна відповісти«так», «ні», «не
знаю».
1. На деякі вчинки підлітка
ви часто реагуєте«вибухом», а потім
шкодуєте про це.
2. Інколи ви вдаєтеся до
допомоги чи поради інших осіб, коли не
знаєте, як реагувати на
поведінку вашої дитини.
3. Ваші інтуїція
і досвід– найкращі
порадники у вихованні
дитини.
4. Інколи вам
трапляється довірити підлітку
таємницю, які ви
нікому іншому не розповіли б.
5. Вас ображає негативна
думка про власну дитину інших людей.
6. Вам трапляється
просити в підлітка
вибачення за свою
поведінку.
7. Ви вважаєте, що дитина не
повинна мати таємниць від батьків.
8. Ви помічаєте
між своїм характером
і характером дитини
відмінності, які інколи
радують вас.
9. Ви надто сильно переживаєте неприємності або невдачі своєї
дитини.
10. Ви можете втриматися від
купівлі якоїсь речі для підлітка
(навіть коли маєте гроші), бо
знаєте, що їх у нього вистачає.
11. Ви вважаєте,
що до певного
віку найкращий вихований
аргумент для дитини– фізичне
покарання.
12. Ваша дитина саме така,
про яку ви мріяли.
13. Ваша дитина завдає вам
більше клопоту, аніж радості.
14. Інколи вам
здається, що підліток
учить вас нових
думок і
поведінки.
15.У вас конфлікти із власною
дитиною.
Підрахунок результатів
За кожну
відповідь«так» на запитання2,4,6,8,10,12,14, а
також
«ні» на
запитання1,3,5,7,9,11,13,15 –
одержуєте по10 балів.
Підрахуйте одержане.
100-150 балів. У
вас великі здібності
до правильного розуміння
власної дитини.
Ваші погляди й
судження– вірні союзники
у
вирішенні різних
проблем виховання. Якщо
це на практиці
супроводжується такою
відкритою поведінкою, сповненою
терпимості, вас можна визнати прикладом, гідним
наслідування. Для
ідеалу вам не
вистачає одного невеличкого кроку.
Ним може стати
думка вашої власної дитини.
50-90 балів. Ви стоїте на правильному шляху до
кращого розуміння
власної дитини.
Свої тимчасові труднощі
або проблеми з
ним ви
можете вирішити,
починаючи з себе.
І не намагайтеся
виправдати
себе браком часу або вдачею
своєї дитини. Є кілька проблем, на які
ви маєте вплив, тому намагайтеся це використати. І не
забувайте, що
розуміти– це
завжди означає сприймати.
Не тільки дитину,
а й
власну особистість також.
0-49 балів.Можна більше
співчувати вашій дитині, ніж вам, бо вона
не потрапила
до батька– доброго
друга і провідника
на важкому
шляху здобуття життєвого
досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви
справді щось
хочете зробити для
своєї дитини, спробуйте!
Може,
знайдете когось,
хто вам у
цьому допоможе. Це
не буде легко, але
згодом обернеться вдячністю і
вдалим життям вашої дитини.
«Чи допомагаєте Ви своїй дитині стати обдарованою
людиною?»
( тест для батьків)
1. Я відповідаю на всі запитання дитини терпляче й чесно.
2. Серйозні запитання й
висловлювання дитини я
сприймаю
серйозно.
3. Я встановив стенд, на якому
дитина може демонструвати свої
роботи.
4. Я не сварю
дитину за безлад
у кімнаті або
на столі, якщо
це
пов’язано з творчим заняттям і її робота ще не закінчена.
5. Я надав(ла) в
розпорядження дитини кімнату
або частину
кімнати винятково для її занять.
6. Я показую дитині, що її люблять
такою, якою вона є, а не за її
досягнення.
7. Я доручаю дитині посильні клопоти.
8. Я допомагаю дитині
складати її особисті
плани і приймати
рішення.
9. Я беру дитину в поїздки цікавими місцями.
10. Я допомагаю дитині вчитися,
нормальна спілкуватися з дітьми
різних соціальних верств.
11.Я допомагаю дитині поліпшувати результати її роботи.
12. Я встановлюю розумні
стандарти поведінки і
стежу, щоб
дитина їх дотримувалася.
13. Я ніколи не кажу дитині, що вона гірше від інших дітей.
14.Я ніколи не караю дитину приниженням.
15. Я забезпечую дитину книгами та матеріалами для поглиблення
її знань.
16. Я привчаю дитину мислити самостійно.
17. Я регулярно читаю дитині.
18. Я привчаю дитину до читання з малих літ.
19.Я спонукаю дитину вигадувати історії та фантазувати.
20.Я уважно ставлюся до індивідуальних потреб дитини.
21. Я щодня знаходжу час, щоб побути з дитиною сам-на-сам.
22. Я дозволяю дитині брати участь у плануванні сімейних справ і
подорожей.
23.Я ніколи не сварю дитину за допущені нею помилки.
24. Я хвалю дитину за вивчені вірші, розповіді, пісні.
25. Я навчаю дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого
віку.
26. Я роблю практичні
експерименти з метою
виявлення
пізнавальних інтересів дитини.
27. Я залучаю дитину до участі в різних іграх.
28.Я спонукаю дитину знаходити проблеми і вирішувати.
29.У заняттях дитини я заходжу щось гідне похвали.
30. Я не хвалю її безпредметно й нещиро.
31.Я чесна(ий) в оцінці своїх почуттів стосовно дитини.
32.Не існує тем,
які я повністю
вилучаю з обговорення
з
дитиною.
33. Я даю можливість дитині дійсно приймати рішення.
34.Я допомагаю дитині
знаходити телепрограми, які
заслуговують на увагу.
35.Я допомагаю дитині дійсно бути особистістю.
36. Я розвиваю в
дитині позитивне сприйняття
її особистих
здібностей.
37.Я ніколи не
відмахуюсь від невдач
дитини, кажучи їй: «Я
цього теж не можу».
38. Я заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих.
39. Я вірю в її здоровий глузд, довіряю їй.
40.Я волію, щоб основну частину
роботи, за яку взялася дитина,
вона виконувала самостійно,
навіть якщо я
не впевнений у
позитивному результаті.
Оцінки результатів.
0-8 балів. Найнижчий, мінімальний
рівень. Батьки дуже
мало
цікавляться життям дитини,
байдужі до її
інтересів, настрою,
пригнічують її активність та допитливість.
9-20 балів.Помірно сприятливий
рівень, нижчий від середнього.
Батьки підтримують дитину,
цікавляться її проблемами,
проводять з нею вільний час, але нерегулярно, час від часу.
21-24 бали. Середній рівень,
загалом сприятливий. Батьки
позитивно ставляться до
дитини, розвивають її
самостійність,
цікавляться її захопленнями,
вміють заохотити, наштовхнути
на
нові проблеми.
25-36 балів. Оптимальний рівень,
вищий від середнього. Батьки
досить тактовно й
терпляче ставляться до
надмірної активності
дитини, стимулюють проблемність
її мислення, розвивають
самостійність і незалежність, багато часу проводять разом.
37-40 балів. Максимально високий
рівень. На цьому
рівні
стимулювання здорового, розумового
розвитку поступово
перетворилося на так
званий«парниковий ефект». Батьки
надто
опікують свою дитину, їм слід
охолодити своє виховне завзяття й
дати більшу свободу як їй, так і собі
Поради учням
Пам'ятки
учням
Як
скласти розповідь за малюнком?
1.
Уважно розглянули
малюнок, прочитати надпис до малюнка .
2.
Поміркувати над темою
малюнка.
3.
Скласти план розповіді.
4.
Вказатичас час, місце
подій.
5.
Розказати про людей, що
зображені на малюнку, описати і йзовнішність дій.
6.
Описати предмети, що
зображені на малюнку.
7.
Зробити висновок,
висловити своє ставленя до зображеня .
Як пітготувати інтерв'ю
1.
Продумати заздалегіть
питаня .
2.
Сформулювати
питаня так,щоб віповіді на них розкривали найбільш цікаве в людині, донесли до
читача (слухача) значення факту.
3.
Правдиво й точно
записати сказане, дати, прізвища, цифрово дані.
Як підготувати репортаж ?
Репортаж- розповідь
очевидця,свідка,учасники подій.
Мета:відтворити повну картину подій, щобчитач(слухач)міг наочно уявити собі,як подія відбулася,стати нібито іі очвидцем.
Мета:відтворити повну картину подій, щобчитач(слухач)міг наочно уявити собі,як подія відбулася,стати нібито іі очвидцем.
1.
Добре знатибпаро що розповыдати.
2.
відібрати найсуттєвіше,найговніше в подіі, що висвітлюється.
3.
Прагнути до об'єктивності.
4.
Показати свою позицію до питань,що розкриваються в репортажі.
5.
Описувати виразно, живо.
Як аналізувати історичний документ?
Визначити:
1.
Хто автор документа?Чиї інтереси він захищае?
2.
Коли написаний документ?Як могли вплинути на автора документа
історичні події чи загальна ситуація в цей період?
3.
Документ первинний (запис очевидця, учасника події) чи
вторинний (коменнтар чи переказ про подію з уст дос лідника).
4.
Відокремити в документі факти й коментарі та проаналізувати їх
окремо.
5.
Про що розповідається у документі? Яка сторона поддії
замовчується?
6.
Де відбувалася подія, про яку йдеться у документі?Зякою
місцевістю вона пов'язана?
Як скласти історичний портрет?
План
1. Історичні умови,в яких формувалася особистість
історичної постаті.
2. Походженя. Біографічні дані.
3. Особисті якості історичного діяча та умови їх формування.
4. Навколишнє суспільне середовище. Інтереси якої верстви
суспільства виражав діяч.
5. Цілі діяльності та можливісті їх досягнення.
6. Засоби досягнення мети.
7. Основні результати діяльності історичної особи, ставлення
до неї сучасників.
8. Значення діяльності особистості для регіону,країни,світу.
9. Оцінка діяльності особистості в сучасній науці.
10. Ваше ставлення до цієї історичної особи як людини та
історичного діяча.
11. Яку особу сьогодення ви могли б поставити в один ряд з
нею?Чому?
Як скласти твір – роздум?
План
1. Вступ.
2. Теза(основна думка твору).
3. Факти і
роздуми щодо тези.
4. Висновок.
1)Сформулюйте тезу.
2)Доберіть доводи істинності чи помилковості тези(факти з
життя,з літератури,
Зі спогад сучасників,свої спостереження).
3)Сформулюйте висновки.
Як скласти розповідь?
Мета:розкрити важливу подію в історії, в житті
історичного діяча,
План
1. Зав’язка-факт, з якого починається подія.
2. Кульмінація- момент найбільшого напруження в розвитку
події.
3. Розв’язка-
заключна дія,результат події.
4. Значення події для подальшого розвитку історії
Як скласти конспект?
Конспект-стислий,систематичний,послідовний,зв’язний виклад змісту параграфа, розділу
книжки,лекції,повідомлення,доповіді.
План-конпекта – спочатку складаеться план тексту ,а потім
на окремі пункти ніби нарощується інформація.
Тематичний план-короткий виклад даної теми , що
розкривається за кількома джерелами.
Текстуальний конспект – сворідний монтаж цитат із
текстів, що опрацьовуються.
Вільний конспект – включає в себе як цитати,так і власні
формулювання.
1. Прочитати текст, зясувати зміст тексту в цілому.
2. Розділити текст на окремі блоки (відносно самостійні
частини).
3. Проанвлізувати кожну частину, виділити головнеі
другорядне
4. Записати основні положення та ідеї тексту або почутої
інформації.
Як оцінювати історичні факти?
1. За яких історичних обставин відбувається конкретний
історичний факт?
2. Які події безпосередньо йому передують (передумово)?
3. Який розвиток мав цей факт?
4. Які групи людей були в ноьму задіяні (рушійні сили)?Якими
мотивами(причанами)це було викликано?
5. Яку роль у ньому відігравали конфетні особи? Якими
мотивами це було викликано?
6. Який вплив цей факт на інші галузі людського життя?
7. Як він вплинув на подальший розвиток (наслідки)?
8. Чи був можвим інші перебіг події?
9. Як би ви пово дилися себе в цій ситуації?
10. Чи можливе повторення цього факту?
За яких умов?
Як скласти відгук?
Відгук-документ, який містить висновки уповноваженої
особи(або кількох осіб) чи установи щодо запропонованих на розгляд вистатави,
творів мистецтва, рукописних робіт та інше . Резвізити:
1. Назва виду документа.
2. Заголовок
3. Текст, якімістить:вступ; короткий
виклад основних положень роботи,що аналізуеться : виклик з пропозиціями,
оцінкою й критичними зауваженнями.
4. Підпис
5. Дата
Як скласти рецензію ?
Рецензія- критичний відгук (дає аналіз та оцінку ) на
художній твір , друковану наукову працю та інше .
Реаквізити:
1) Назва виду документа .
2) Заголовок, якій містить назву рецензованої рооти,
прізвище та ініціали її автора, рік публікації, видавництво.
3) Текст, що складаеться з двох частин: короткий
виклад змісту роботи;що аналізується; виклад з пропозиціями, оцінкою і
критичними зауваженнями.
4) Підпис.
Аналіз картини.
1.
Як називається картина?
2.
Хто є її автором? Що ви знаєте про його творчість?
3.
До якого жанру живопису належить?
4.
Опишіть картину:
·
Що на ній зображено ( на передньому плані, на задньому, ліворуч,
праворуч, чому саме так, ане інакше)?
·
Які художні засоби і кольори використав художник? Чому
саме такі?
·
Чи є тут зображення людей? Як вони зображені?
·
Як ви вважаєте, яка гловна ідея цього твору? Що хотів показати
автор?
·
Які думки та почуття викликає у вас ця картина?
Поради учням
Як надовго запам’ятати навчальний
матеріал?
Поради для учнів Виділяй, співвіднось і
групуй матеріал – хто добре усвідомлює, той добре запам’ятовує і довго
пам’ятає. Якщо отримав завдання у вівторок, а відповідати потрібно в п’ятницю,
не чекай четверга – вивчи одразу, а напередодні тільки повтори. Завчай і
повторюй невеличкі шматки ще доти, як матеріал почав забуватися. Коли вчиш,
записуй, малюй схеми, діаграми, таблиці - наочність краще запам’ятовується.
Якомога швидше, не чекаючи повного заучування, намагайся відтворити матеріал,
закривши книгу. Уява покращує пам’ять Або як запам’ятати найбільше Усе, що
хочеш пам’ятати, - уявляй! (Не уявляю – не пам’ятаю) Май на увазі: усе, що
побачив, відчув, почув, - уже запам’яталось. Легко пригадується тільки те, що
уявив. Не думай словами – думай образами. Не завчай, а уявляй що-небудь цікаве,
що допоможе пригадати потрібну інформацію.
Як писати
реферат
1. Визначити адресата і мету спілкування.
2. Дібрати відповідну літературу.
3. Опрацювати дібрані джерела з робочими
стисли ми помітками, закладками в книжці.
4. Скласти план відповідно до обсягу
реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).
5. Оформити яскравий, привабливий вступ.
6. Дати перелік основних висновків,
узагальнень та рекомендацій.
7. Оптимальний обсяг реферату - 10-12
друкованих сторінок.
Такий реферат потребує для усного викладу
перед аудиторією 10-15 хв.
8. Під час усного виступу краще
розповідати, а не читати реферат. Для цього скласти розгорнутий план-конспект
на 2-4 сторінки.
9. Під час добору мовних засобів для
написання реферату необхідно враховувати особливості наукового стилю.
Опорні фрази при веденні
дискусії
Я вважаю … На мою думку…
З радістю погодився б з вами, однак…
Розумію вас, але треба врахувати, що…
Так, але…
Я з вами частково згоден, але …
Дозвольте заперечити …
Це не має значення …
Я поважаю вашу думку, але …
Пам»ятки на уроках
історії.
Пам'ятка з використання карти як
історичного джерела
1. Займіть позицію біля карти так, щоб не заступати природне
освітлення.
2. Запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, вгорі
буде північ, внизу —південь, зліва —
захід, справа — схід.
3. Навчіться
читати легенду карти — її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події, явища —
кордони та столиці, райони повстань, напрямки головних ударів і місця битв
тощо — зображуються на них схожими позначками.
4.Зверніть увагу на
написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні «Карта — це державна шпаргалка».
Працюючи з контурною
картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення.
6. На дрібномасштабних картах окремі позначки робіть
шифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику
виконаної вами роботи.
. Пам'ятка вивчення
повсякденності
1.Вплив навколишнього середовища на
спосіб життя людини.
2.Що визначало долю людини, її
інтереси й життя?
3.Роль церкви в житті суспільства.
4.Будні і свята села і міста.
5.Ставлення до війни.
6.Житло, домашнє начиння, їжа, одяг
людини.
7.Особливості етикету.
8.Ритм життя в певну епоху.
9.Як здійснювався зв'язок
між людьми, містами й державами, якрозширювались
уявлення про світ?
10.Визначте спільне й відмінне у традиціях,
етикеті у той час і в наші дні.
. План характеристики
архітектурної пам'ятки
1. Назва архітектурної пам'ятки.
2. Вигляд архітектурної пам'ятки.
3. Призначення пам'ятки.
4. Час створення і місце будування.
5. Держава, в якій створено архітектурну пам'ятку.
6. Замовник або ініціатор створення.
7. Автор (архітектор).
8. Матеріал для будівництва.
9. Основні компоненти споруди.
10. Споруда поодинока
чи збудована в ансамблі? Споруди, які входять до ансамблю.
11. Види мистецтва,
використані у споруді.
12. Значення цієї пам'ятки архітектури для
історії та культури країни, в якій вона побудована.. Як сформувати історичні поняття
1. Створіть
цілісну картину історичного явища, у якому відбито всі істотні ознаки явища.
2. Виділіть істотні ознаки явища.
3. Визначте термін, що закріплює
дане поняття.
4. Випишіть значення
терміна зі словника.
5. Виконайте завдання
з використанням нового поняття, вживання нового терміна.
6. Виробіть уміння
оперувати новими поняттями застосовуватийого
для пізнання нового історичного матеріалу або для аналізу його з нових точок зору.
Витяг із короткого
словника понять
(Історія України, 8
кл.)
Абордаж — старовинний спосіб морського бою — зближення з ворожим кораблем і зчеплення з ним для рукопашного бою.
Абсолютизм — необмежена монархія.
Авангард — 1. Частина військ (або флоту), що рухається попереду головних
сил. 2. Найсвідоміша, найпередовіша частина певної суспільної групи, що веде за собою інші суспільні групи.
Автономія (з грец. аutonomiа – незалежність) — право держави на власну внутрішню і зовнішню
політику під контролем іншої держави.
Агіографія (з грец. аrіос —
святий) — складова церковно-історичної літератури, зосереджена на описанні життя святих.
Адмірал — військове звання вищого командного
складу військово-морського флоту, а також
особа.
Акровірш (з грец. аkros — крайній) — вірш, у якому перші літери кожного рядка
утворюють слово або речення.
Амуніція — сукупність речей (крім одягу
і зброї), що становлять спорядження
військовослужбовця, а також спорядження коня.
Аристократія (з грец. аristokratia — влада найкращих, найзначніших) — влада привілейованої знатної меншості, що турбується
суспільним благом.
Артикул (від латин, аrtikulis — розділ) — стаття, розділ чи параграф закону, договору.
Артилерія — вогнепальна колективна зброя, гармати різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані.
Як аналізувати
історичну подію
1. Коли відбулася дана подія?
2. Назвіть територію чи країну, в якій вона відбулася?
3. Які
історичні обставини зумовили її?
4. Який
розвиток вона отримала надалі?
5. Які
соціальні верстви (групи) були основними учасниками події?
6. Роль
у події історичної особи (якщо така була)?
7. Який слід залишила в історії регіону, країни, світу?
8. Подія
була випадковою чи закономірним явищем?
9. Як
би повелися ви за таких умов?
10. Ваша оцінка події.
Як скласти історичний
портрет
.
1.1. Де і коли він народився? 1. Як відбувалося становленн
1.1. Де і коли він народився? 1. Як відбувалося становленн
1.2. Де і в яких умовах жив,
зростав, виховувався?
1.3. Як формувалися його
погляди?
2. Особисті
якості й риси характеру.
2.1. Як особисті якості діяча
впливали на його діяльність?
2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які
ні?
3. Діяльність
історичного діяча.
3.1. Охарактеризуйте основні
справи його життя.
3.2. Які успіхи й невдачі були
в його справах?
3.3. Які верстви населення підтримували його
діяльність, а які — ні та чому?
3.4. Хто були його друзі, а
хто вороги та чому?
3.5. Якими були наслідки його
діяльності:
а) для сучасників;
б) для нащадків?
3.6. 3а що людство вшановує
цю людину?
викликає у вас його діяльність?
.)
. . Як описати грошову купюру
6. Хто
зображений на даній купюрі? Що ви знаєте про цю особу?
7. Яка
будівля вміщена на звороті? Що вам відомо про її спорудження та історію?
8. Поясніть,
який зв'язок є між малюнками, розміщеними з обох сторін.
9. Що
вам відомо про час появи даної купюри? Дайте коротку характеристику цьому
періоду.
10. Якби ви були причетні
до карбування грошей, кого б ви зобразили на них? Обгрунтуйте.
Як порівнювати
різноманітні оцінки історичних явищ
1. Визначте
сутність кожної оцінки історичної події або явища.
2. Спробуйте з'ясувати, на що спирався
автор, даючи цю оцінку,й визначте
об'єктивність його висновків.
3. Проаналізуйте
наведені аргументи й логіку наведених доказів.
4. Зробіть
свій вибір на користь однієаведених оцінок і поясніть, чому ви зробили
саме такий вибір.
Визначення суті
історичних явищ та подій, їх причини та значення
1. Уважно прочитайте текст.
2. Визначте причини певного
суспільного явища.
3. Визначте етапи його розвитку.
4. Визначте характерні риси кожного
етапу.
5. Визначте
чинники, які обумовили кожен з цих етапів.
6. Визначте
наслідки кожного етапу.
7. Визначте суть явища.
8. Визначте історичне значення цього суспільного явища.
. Як навчити учнів
складати план
1. Уважно прочитати назву
теми плану, текст параграфа і відібрати тільки той
матеріал, котрий висвітлює тему плану.
2. З'ясувати
зміст матеріалу в цілому.
3. Визначити характер викладу матеріалу (сюжетний, пояснювальний, конспективний),
з'ясувати завдання вивчення матеріалу, щоб врахувати це при складанні
плану.
Залежно від виду плану обрати один
з визначених шляхів; якщо план простий, розділити текст на завершені за змістом
частини, визначити в них головну думку, чітко, ясно, конкретно сформулювати їх і записати;
якщо план розгорнутий, порівняти головні думки між собою і записати у вигляді
основних пунктів, знайти положення, яке пояснює, висвітлює
головні думки, записати їх у вигляді підпунктів
КРИТЕРІЇ
ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІСТОРІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
При оцінюванні навчальних досягнень з
історії враховується:
· рівень оволодіння історичними знаннями;
знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів;
визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;
· рівень умінь групування (класифікації)
фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між
подіями;
· рівень оволодіння практичними вміннями й
навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня
до історичної події, явища, діяча.
Усі види оцінювання навчальних
досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.
|
Рівні навчальних досягнень
|
Бали
|
Критерії навчальних досягнень учнів
|
|
І. Початковий
|
1
|
Учень (учениця) називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи
історико-географічні об'єкти
|
|
2
|
Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або
історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні
«так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії
|
|
|
3
|
Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну
подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям,
століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту
|
|
|
ІІ. Середній
|
4
|
Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального
матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника,
називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний
об'єкт
|
|
5
|
Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної
теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати;
показувати на історичній карті основні місця подій
|
|
|
6
|
Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати
стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій;
користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами
історичної інформації
|
|
|
ІІІ. Достатній
|
7
|
Учень (учениця) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми,
виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини,
наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає»
історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як
джерело знань
|
|
8
|
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за
аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані
історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає
причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах
теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти
|
|
|
9
|
Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та
формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає
порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює
причинно-наслідкові зв'язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст
історичної карти
|
|
|
ІV. Високий
|
10
|
Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної
проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані
висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів;
співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події
вітчизняної та всесвітньої історії
|
|
11
|
Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано
висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на
основі наукової періодизації історії
|
|
|
12
|
Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно
характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє
виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами
інформації, аналізує та узагальнює її
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий